Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 910/15971/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року за заявою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/15971/15 за позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Київміськбуд" про стягнення штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2016 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивач пеню в розмірі 1 066 136,50 грн., штраф в розмірі 441 594,69 грн., 30 154,62 грн. судового збору.

13.10.2016 року від Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві до господарського суду міста Києва надійшла заява про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 року пропорційно - рівними частками протягом 18 місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2016 року (суддя Маринченко Я.В.) заяву задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 року в сумі 1 537 885,81 грн. рівними частинами строком на 18 місяців, до 25 квітня 2018 року, відповідно до графіку погашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року (судді: Малех І.Б., Желік М.Б., Кузь В.Л.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі стягувач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, і тому просить ухвалу та постанову у справі скасувати, відмовити у задоволені заяви про надання розстрочки.

У відзиві на касаційну скаргу боржник вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення

Відзив на касаційну скаргу від органу ДВС до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що державний виконавець звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про розстрочку виконання рішення суду пропорційно - рівними частками протягом 18 місяців.

В обґрунтування заяви державний виконавець посилається на те, що у підприємства на даний час відсутні кошти для виконання рішення суду в повному обсязі у зв'язку з тим, що 80% акцій підприємства належать територіальній громаді міста Києва, крім того наразі на стадії будівництва досить велика кількість об'єктів, також існує велика кількість судових рішень про стягнення з ПАТ "ХК "Київміськбуд" заборгованості і відповідно стягнення з товариства заборгованості в розмірі 1537885,81 грн. може призвести до призупинення будівництва об'єктів нерухомості, що в свою чергу матиме негативні насідки для інвесторів будівництва.

Крім того, стягнення заборгованості за вказаним рішенням суду може призвести до неможливості погашення заборгованості за податками та зборами та іншими платежами.

При цьому, в обґрунтування доводів отримання доходів щодо забезпечення виконання даного рішення суду, що дозволить забезпечити поступове виконання судового рішення, державний виконавець вказує на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року по справі № 910/5946/13, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення на користь ПАТ "ХК "Київміськбуд" з ДП "НСК "Олімпійський" 32 229 440,85 грн., і виконання даного рішення суду знаходиться у Державній казначейській службі, яка листом від 08.09.2016 року № 5-08/604-15232 повідомила ПАТ "ХК "Київміськбуд" про те, що виконання вказаного рішення знаходиться за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".

Як видно з поданих відповідачем довідок банків, а саме: від ПАТ "Кристалбанк" №17/10/16-149 від 17.10.2016 року, АБ "Укргазбанк" №5-60/16-244 від 17.10.2016 року, ПАТ "КБ "Банк Глобус" №57/01-13/687 від 17.10.2016 року, залишок на рахунках Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" в сукупності становить 35 656 грн. та 20 294,29 дол. США, що є менше ніж сума, що підлягає стягненню за вказаним рішенням суду.

Крім того, за наявними в матеріалах справи документами, на виконання рішень господарського суду відкрито ряд виконавчих проваджень про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" заборгованості в загальній сумі 12 589 706,86 грн.

З наданої відповідачем програми будівництва на 2017 рік, затвердженої рішенням правління ПАТ "ХК "Київміськбуд" від 25.03.2016 року вбачається, що на даний час на різних стадіях готовності перебуває будівництво нових об'єктів (по вул. Воровського, 15-А, вул. О.Гончара, 38-б, вул. О.Гончара, 48/2, вул. Панельна, вул. Старокиївська, 10, ж/б №№1,2, 3 по вул. Борщагівська та просп. Повітрофлотський), введення яких в експлуатацію планується відповідачем у 2017 році, і за посиланням боржника всі кошти спрямовуються на виконання будівельних та проектних робіт, вільні кошти, за рахунок яких боржник міг би здійснити одноразово присуджену до стягнення суму за рішенням суду відсутні.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій задовольнили заяву державного виконавця про розстрочення виконання рішення суду.

Також, суди звернули увагу на те, що стягнута за рішенням суду від 30.03.2016 року грошова сума не є сумою невиконаних основних грошових зобов'язань відповідача, а є нарахованими штрафними санкціями у зв'язку з простроченням строків виконання своїх зобов'язань щодо закінчення будівництва об'єктів, яке і не було передбачено компанією "Київміськбуд". Одночасне вилучення коштів з будівництва призведе до зупинення будівництва, покладення на боржника додаткових штрафних санкцій, як з боку підрядників, так і з боку інвесторів (фізичних та юридичних осіб), які уклали договори на придбання об'єктів нерухомості у об'єктах, які будуються, а також до напруженої соціальної ситуації навколо цих об'єктів будівництва.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи з вимог наведеної норми процесуального права господарські суди першої та апеляційної інстанції, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, встановили обставини, що є підставою для розстрочки виконання судового рішення та обґрунтували їх винятковість, врахувавши майнові інтереси обох сторін.

До того ж, за змістом ст. 121 ГПК України відстрочити або розстрочити виконання судового рішення - це право суду.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, враховуючи фінансовий стан боржника та доводи викладені у заяві про розстрочку виконання судового рішення, а також баланс інтересів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви державного виконавця про розстрочку виконання судового рішення й обґрунтовано розстрочив його виконання рівними частинами строком на 18 місяців, до 25 квітня 2018 року, відповідно до графіку погашення заборгованості

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Таким чином, оскаржені судові рішення відповідають обставинам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

Л.Стратієнко